Історію збираємо по крихтах…
Ювілей завжди змушує замислитись, згадати минуле, підбити підсумки та спробувати зазирнути у майбутнє. Тим більше, коли йдеться про ювілей державної установи зі своєю особливою, такою непростою історією.
Історія сучасної архівної галузі на Луганщині почалася 95 років тому – з моменту створення на Донбасі двох окружних управлінь: 10 вересня 1925 р. – Луганського, а 30 вересня 1925 р. – Старобільського окружного архівного управління. Саме тоді були створені спеціалізовані архівосховища та розпочався централізований збір документів. З того часу архівна система області зазнала безліч перетворень.
Та ніхто не очікував, що Державному архіву Луганської області ще раз доведеться змінити адресу та повернутися до головного питання, яке вже поставало колись на початку Другої світової війни – збереження Національного архівного фонду…
З квітня 2014 р. м. Луганськ та частина Луганської області опинилися під контролем незаконних збройних формувань. Навколо Луганська велися запеклі бої, проводилися обстріли й у самому місті. Інфраструктура була повністю зруйнована, навкруги панували хаос та безлад, а найстрашніше – гинули мирні люди…
З першого серпня 2014 р. місцем тимчасового розташування Держархіву була адміністративна будівля Сватівської районної ради. Для архівної галузі Луганської області то були надважкі часи. Всі напрацювання довелося відновлювати спочатку, як то кажуть, «з нуля». Особливо складно було тим, кому довелося паралельно із облаштуванням нових робочих місць шукати для себе й нові домівки. На підконтрольну українській владі територію переїхали по-справжньому віддані та незламні духом люди. Так утворився новий колектив – команда професіоналів, захоплених своєю справою.
З 19 вересня 2014 р. Державний архів Луганської області знаходиться у місті Сєвєродонецьку, за адресою: Центральний проспект, 59.
За цей час Держархів провів велику відновлювальну, організаційну роботу, обсяг якої дійсно вражає.
Реалізацію державної політики у сфері архівної справи і діловодства на підконтрольній українській владі території забезпечують 30 архівних установ: Державний архів Луганської області, 12 архівних відділів райдержадміністрацій, 2 архівні відділи військово-цивільних адміністрацій, 1 архівний відділ міської ради і 14 трудових архівів.
Багато задумів вже вдалося втілити в життя, але попереду ще чимало нової роботи. Відданість своїй справі, професіоналізм та компетентність допомагають успішно долати усі виклики та працювати разом задля зміцнення і вдосконалення архівної галузі Луганщині. Попри те, що історія, яку зібрано по крихтах та збережено у документах саме завдяки праці архівістів, вкотре змінила хід...
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Для Державного архіву Луганської області цей рік особливий – ювілейний. Цьогоріч, 10 вересня, установа відсвяткувала своє 95-річчя.
Сердечно вітаємо з Днем працівників архівних установ шановних колег – хранителів національної спадщини Луганської області! З вірою, оптимізмом, новими задумами та сподіваннями на добрі зміни продовжуємо слугувати шляхетній меті. Адже наша із Вами копітка праця допомагає відкрити маловідомі сторінки історії та поповнювати знання про свій народ. Нехай у ваших домівках завжди панують добробут та злагода, а у серцях – впевненість та віра у мирне майбутнє нашого краю!
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Копія постанови ВУЦВК і РНК «Про структуру і штати Центрального Архівного Управління УСРР, його установ і округових архівних управлінь». 1925 р.
2. Будівля Старобільського державного історичного архіву.
3. Бюлетень Луганського окружного архівного управління.
4. Будівлі Державного архіву Луганської області та архіву Луганського обкому КП України, м. Луганськ.
5. Видання, підготовлені на підставі документів Держархіву.
6. Барикади поруч з будівлею Державного архіву Луганської області.
7. Архівосховище №1 та офісне приміщення, обладнане сучасною комп’ютерною технікою.
8. Метрична книга Успенської церкви Харківської духовної консисторії слободи Нижня Покровка Старобільського повіту Харківської губернії (Ф-189) до та після реставрації.
9. Співробітники Держархіву під час перевірки та семінару.
10. Виїзний прийом громадян директором Держархіву.
11. Підписання Угоди про співробітництво між Державним архівом Луганської області та двома вишами: Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля (юридичний факультет) та Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка.
12. Банери, розроблені на підставі документів, що увійшли до складу фондів особового походження архівних установ Луганської області в рамках проєкту «Пам’ятайте героїв АТО».
13. Поповнення Національного архівного фонду книгами державної реєстрації актів цивільного стану за період 1939 - 1944 років.
14. Цифрові архівні копії документів уродженців Луганської області, які брали участь в Українській революції 1917-1921 років:
Листок полеглого бійця Скубка Степана Івановича (ЦДАВО, Ф-4018, оп. 1, спр. 68, арк. 118)
Український табір у Вадовицях. Список старшин 1-ої артилерійської бригади (ЦДАВО, Ф-3172, оп. 1, спр. 98, арк. 48)
15. Обкладинка збірника документів «Двічі депортовані: Лемки на Луганщині 1944 – 1946 рр.».
16. «Державному архіву Луганської області – 95 років» //Архіви України. Липень – вересень 2020 р., № 3 (324), ст. 142.
17. Буклет з нагоди відзначення 95-річчя утворення Державного архіву Луганської області.
18. Відео-презентація з нагоди відзначення 95-річчя утворення Державного архіву Луганської області:
Напівправди я не говорив…
«… Мене кололи й різали – терпів,
Але нічого не робив напів.
Ламав життя і заново творив,
Та напівправди я не говорив.
Напівкохання в серці не беріг,
Не кликав напівдруга на поріг.
Авансу на безсмертя не давав
Тому, хто напіввірш декламував.
Коли життя – воно таки життя,
Не напівмати чи напівдитя.
А раз тюрма – то це таки тюрма,
Бо напівдолі у людей нема...
Отож коли згорю у боротьбі,
Ви напівславу запишіть собі…»
Микола Руденко, 1977 р.
19 грудня Луганщина відзначатиме 100-річчя свого великого сина, українського письменника, автора науково-фантастичних, філософських та поетичних творів, філософа, громадського діяча, правозахисника, засновника Української Гельсінської Групи, лауреата Міжнародної премії ім. В. Винниченка, Державної премії України ім. Т. Шевченка, Героя України – Миколи Данилович Руденка.
Кожна сходинка його непростого життя була чесно вибореною у поєдинках із випробуваннями долі, несправедливістю тоталітарної ідеології…
Поворотним моментом у світосприйнятті письменника стало розвінчання культу особи Сталіна. У Руденка не залишилося сумніву, що коріння зловживання влади полягає значно глибше, ніж здається на перший погляд. Витоки проблеми слід шукати у самій системі…
Сім років таборів суворого режиму та п’ять років заслання – таким був вирок радянської влади засновнику та очільнику Української громадсько Групи сприяння виконанню Гельсінських угод…
У вересні 1990 року Руденка реабілітували. Останні роки він жив у Києві.
За великий вклад у розвиток української літератури і за правозахисну діяльність Руденко у 1996 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. «Поезія врятувала мене від відчаю, і я вижив, не зганьбився перед собою і своїм народом», – щасливий той, хто може настільки гідно підсумувати своє життя. Поціновувачі таланту письменника, його рідні та друзі простилися з Миколою Даниловичем на початку квітня 2004 року.
З метою вшанування пам’яті видатного письменника Миколи Даниловича Руденка та з нагоди відзначення 100-річчя з дня його народження, Державним архівом Луганської області у співпраці з Луганським обласним краєзнавчим музеєм створено документальну онлайн виставку та лекцію-презентацію.
Мешканці Луганщини разом зі всією Україною по праву можуть пишатися знаним у всьому світі співвітчизником, який все життя робив лише те, у що відчайдушно вірив, та ніколи не говорив напівправди!
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Актовий запис про народження Руденка Миколи.
ДАЛО. Фонд Р-3778, оп.23, спр.1, арк.48 зв.- 49
2. Хата, де жив Микола Руденко в юнацькі роки.
3. Мати Миколи Руденка – Євдокія Яківна Кузьміна.
4. Микола Руденко з матір’ю. м. Алчевськ, осінь 1939 року.
5. Микола Руденко із сестрою Таїсою та братом Григорієм (ліворуч) 1939 рік.
6. Рядовий кавалерійського полку. м. Москва, 1940 рік.
7. Микола Руденко у шпиталі блокадного Ленінграду з пораненими товаришами. Грудень, 1941 рік.
8. З племінником Леонідом. м. Київ, 1947 рік.
9. Микола Руденко з дружиною, 1947 рік.
10. Микола Руденко - секретар парторганізації Спілки письменників України. 1949 рік.
11. Микола Руденко з майбутніми учителями української мови. м. Ворошиловград. . Вересень, 1955 рік.
12. Письменник і громадсько-політичний діяч Микола Руденко. Київ, лютий 1971 р.
13. Микола Руденко - нічний сторож. 1975 рік.
14. Микола Руденко – в’язень мордовського табору ГУЛАГУ. 1981 рік.
15. В колі дітей та внуків. Гірський Алтай, 1985 рік.
16. Микола Руденка з дружиною.
17. Зустріч з друзями – Євгеном Сверстюком і Василем Лісовим. Київ, 1985 рік.
18. Микола Руденка з сином.
19. Портрет Миколи Руденка.
20. Славетний український письменник на прийомі у Президента США Рональда Рейгана. Травень, 1988 рік.
21. Бронзовий сертифікат, що засвідчує визнання Миколи Руденка «Українцем 1988 року».
22. Раїса та Микола Руденки на інавгураційному балу в Президента США Джорджа Буша. Січень, 1989 рік.
23. Інформація начальника Головного управління по охороні державних таємниць у пресі при Раді Міністрів УРСР секретареві ЦК Компартії України Ю. Єльченку про передачу творів М. Руденка та ін. із спеціальних до загальних фондів бібліотек. 12 вересня 1989 р 23 , 23-1.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 32, спр. 2658, арк. 144-145
24. М. Руденко (зліва) отримує диплом № 1 лауреата премії імені Володимира Винниченка від голови правління Українського фонду культури Б. Олійника. Київ, січень 1991 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-196217
25. Оголошення про створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (за підписом Миколи Руденка) від 11 листопада 1976 р., опубліковане у брошурі “Українська Гельсінська група. До 20-річчя створення”, підготовленій за сприяння Української республіканської партії та редакції газети “Самостійна Україна”. Київ, 1996 р.
ЦДАГО України, ф. 271, оп. 2, спр. 52, арк. 27
26. Указ Президента України «Про нагородження відзнакою Президента України – орденом «За заслуги» Руденка Миколу Даниловича.
ЦДАВО України. Ф. 5233, оп.2, спр.1104, арк. 155
27. Довідка про погодження проекту Указу Президента України «Про нагородження відзнакою Президента України – орденом «За заслуги» (М.Д. Руденка).
ЦДАВО України. Ф. 5233, оп.2, спр.1104, арк. 157
28. Протокол № 17 роботи Комісії по державних нагородах України при Президентові України, де зазначено рішення Комісії нагородити М.Д. Руденка відзнакою Президента України – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
ЦДАВО України. Ф. 5233, оп.2, спр.1104, арк. 1
29. Довідка заввідділом нагород В. Куценка про відзначення М. Руденка відзнакою Президента України – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
ЦДАВО України. Ф. 5233, оп.2, спр.1104, арк. 6
30. Проект Указу Президента України «Про нагородження відзнакою Президента України – орденом «За заслуги» щодо нагороди орденом «За заслуги» ІІІ ступеня громадського діяча, письменника Руденка Миколу Даниловича.
ЦДАВО України. Ф. 5233, оп.2, спр.1104, арк. 7
31. Із сином Валерієм та онукою Наталкою 1997 рік.
32. Микола Руденко з дружиною.
33. Микола Руденко з дружиною Раїсою.
34. Фото Миколи Руденка.
35. Микола Руденко разом з сім’єю та друзями.
36. Руденко – поет, письменник, філософ, правозахисник, колишній політв’язень. Київ, 2001 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-160495
37. Похорон Миколи Руденка.
38. Поезія Миколи Руденка.
39. Стаття у газеті “Трудова слава” від 02.04.2009 І.Жильцової “М.Руденко:”Я був по-справжньому вільний”.
40. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Луганська область: У 3 кн. / Головна редколегiя (голова П.Т.Тронько, заступники голови О.П.Реєнт, Ю.З.Данилюк та iн.); редколегiя тому (голова В.М.Голенко, заступник голови В.В.Михайличенко та iн.). - Кн. 3. - Луганськ, 2008. - 695 с., з iл.
ББК 63.3(4Укр - 4Луг) 6-49 / Р 31
Луганський обласний краєзнавчий музей:
1. Лекція-презентація «Наші земляки – дисиденти». Частина ІІ
Одвічне каяття – Чорнобиль…
Аварія на Чорнобильській АЕС – одна з найбільших техногенних катастроф XX століття, справжнє лихо, яке торкнулося майже кожного з нас. Чорнобиль – це скалічені долі постраждалих від катастрофи та її наслідків. Чорнобиль – це тисячі гектарів території, що зазнала радіаційного ураження, та тисячі людей, яким довелося залишити рідні домівки.
Грім Чорнобиля й дотепер озивається пекучим болем багатьом мешканцям нашої області. На сьогоднішній день в Луганській області, на території, підконтрольній українській владі, проживає понад 3,5 тис. постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Якби не самовідданий вчинок ліквідаторів, які, ризикуючи власним життям і здоров’ям, стримали подальше поширення радіації, то важко навіть уявити повномасштабні наслідки трагедії не лише для України, а й всього світу.
14 грудня, у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, українці вшановують мужність та героїзм учасників ліквідації, які виконували обов`язок перед рідною землею та народом, вклоняються пам’яті тих, хто віддав своє життя.
Експозиція документальної онлайн виставки Держархіву та архівних установ області, окрім архівних документів, містить матеріали районних громадських організацій Луганської області «Союз Чорнобиль України», а також документи музею історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» та Профспілкової бібліотеки профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Распоряжение председателя Станично-Луганской районной государственной администрации от 16.09.1986 № 352 «О работе советских и хозяйственных органов района по осуществлению мер, направленных на ликвидацию последствий аварии на Чернобыльськой АЭС».
Р-39, оп. 1, спр. 13, арк. 78, 79, 80, 81
2. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 19.06.1996 № 401 «О создании комиссии по рассмотрению заявлений об оценке домостроений лицам, выехавшим с территорий, подвергшихся радиоактивному заражению вследствие аварии на ЧАЄС».
Р-167, оп. 2, спр. 11, арк. 84, 85
3. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 20.06.1996 № 402 «О перечислении денежных средств для обеспечения жильем граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, отнесенных к переселенцам».
Р-167, оп. 2, спр. 11, арк. 86
4. Распоряжение председателя Станично-Луганской районной государственной администрации от 29.04.1998 № 188 «О государственной регистрации Станично-Луганского районного добровольческого общества «Союз-Чернобыль».
Р-36, оп. 1, спр. 91, арк. 96
Архівний відділ Білокуракинської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Білокуракинського району».
Архівний відділ Марківської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Марківського району».
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Міловського району».
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Новоайдарського району».
2. У взорванного реактора // Вестник Новоайдарщины.
Ф. 260 оп. 1 спр. 47
3. Испытание Чернобылем // Вестник Новоайдарщины.
Ф. 260 оп. 1 спр. 49
Архівний відділ Сватівської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Сватівського району».
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Старобільського району».
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» м. Лисичанська».
Громадська організація «Ветерани Чорнобиля м. Сєвєродонецька»:
1. Чернобыль. Книга подвига. Подвиг луганчан-чернобыльцев. Часть первая. – Луганск: ОАО «Луганская областная типография», 2008. – 246 с.
Бібліотечний фонд Громадської організації ветеранів і інвалідів «Союз Чорнобиль» України м. Сєвєродонецька П44 // ББК 66.3 (4Укр-4Луг) 6 ISBN 978-966-8454-58-2
Музей історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. Тематична експозиція «Нам в этой жизни выпал трудный жребий».
Профспілкова бібліотека профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»
1. «Ты – ликвидатор, ты – Чернобыльский герой…» // Сєвєродонецькі вісті. 29 квітня 2011 р. № 32-33 (6111) арк. 2.
Газетний фонд періодичних видань
2.Чорнобиль. Сторінки пам’яті. Хроніка подій Луганського гарнізону пожежної охорони // За ред. М.М. Ічишкіна, Г.М. Колеснікова. – Луганськ: «АН-2». – 1999. – 224 с.: іл.
Бібліотечний фонд Ч-75 // ББК 38.96 (4Укр-4Луг)+31.4 ISBN 966-9577-4-7
В голодний рік, приречені, у смерті на межі...
«…В голодний рік, приречені,
У смерті на межі
Ковтали ми напечені
З її суцвіть коржі.
Тяглись руками кволими,
Бо душу голод мне.
З'їдали вкупі з бджолами
Суцвіття запашне…»
«Акація», Микола Руденко)
Трагедія Голодомору 1932-1933 років ХХ століття, одна з найтрагічніших сторінок в історії українського народу, замовчувалася протягом багатьох років. Відверто говорити про штучно організований голод та давати оцінку діям комуністичного режиму стало можливим лише в роки державної незалежності України. Саме тоді Голодомор став розглядатися як наслідок влаштованого комуністичним режимом геноциду української нації, коли радянська влада нищила український народ не лише фізично – голодом, а й ідеологічно: нищенню підлягали мова, мораль, національна символіка…
Факти про Голодомор 1932-1933 років, який забрав життя мільйонів українців, на довгі часи був викреслений зі сторінок підручників історії. У багатьох архівних установах відсутні дані про переписи населення у роки, що передували Голодомору, та в найближчі наступні роки. Наразі ж широкому загалу доступні численні наукові, суспільно політичні, мемуарні видання та архівні документи, які довгий час знаходилися під грифом «Цілком таємно».
У 2007-2008 роках документи Держархіву, що пов’язані з подіями Голодомору на Луганщині, були використані при виданні збірника «Голодомор на Луганщині 1932–1933 рр.» та одного із томів зі складу багатотомного видання «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область».
З метою вшанування пам'яті безвинно загублених життів наших співвітчизників, жертв кривавих злочинів тоталітарного режиму, та задля збереження історичної справедливості, Державний архів та архівні установи області пропонують увазі відвідувачів онлайн виставки ознайомитися з архівними документами, які надають можливість сформувати об’єктивну думку про події минулого.
Нехай із миром спочивають душі, чиї тіла забрав голод…
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Додаток до протоколу № 5 засідання пленуму РВК від 10 січня 1932 року резолюція про хлібозаготівлі в районі.
Ф. П-181, оп. 1, спр.42, арк. 3.
2. Додаток до протоколу ОБ № 100 п.1 від 10 квітня 1932 року постанова ЦК КП (б) України про підготовку кадрів для хлібозаготовчої компанії на 1932 рік. 16, 16-1, 16-2.
Ф. П-181, оп.1, спр.49, арк. 91-93.
3. Лист колгоспника Лук’яна Павловича до брата-червоноармійця від 09.05.1932.
П-267, oп. 1, cnp. 73, арк. 21-25 зв.
4. Лист Центрального комітету КП/б/У від 28.07.1932 року.
Р-3377, оп. 1, спр. 4, арк. 13.
5. За розкрадання державного майна до розстрілу // Степова Комуна № 18 від 10.11.1932.
Газетний фонд, оп. 1, том 1, спр. 1.
6. Спецсповіщення від Новопсковського виконкому від 21.02.1933 р.
Р-12, оп-1, спр. 5, арк. 6.
7. Запис акта про смерть, квітень 1933 рік.
Ф-126, оп. 30, спр. 183, арк. 52.
8. Запис акта про смерть, квітень 1933 рік.
Ф-126, оп. 30, спр. 183, арк. 60.
9. Витяг з протоколу №72 засідання бюро Обкому та Президії Облвиконкому від 11.09.1933 року «Про розподіл фонду пшениці, яку дозволено замінити іншими культурами при поставці зерна державі з урожаю 1933 року».
П-181, оп.-1, спр. 66, арк. 13.
10. Запис акта про смерть. Старобільський район, 1933 р.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008. ––c.11
11. Запис акта про смерть вихованця дитбудинку. Старобільський район, 1933 р.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008. - С. 11
12. Распоряжение председателя Новоайдарской районной государственной администрации от 19.08.1995 № 12 «О создании комиссии по выбору земельного участка для сооружения памятного знака Жертвам Голодомора».
Ф-211, оп. 1, спр. 42, арк. 32, 33
13. Распоряжение председателя Новоайдарской районной государственной администрации от 23.08.1995 № 16 «О восстановлении композиции памятника Жертвам Голодомора 1932-1933 гг на Луганщине».
Ф-211, оп. 1, спр. 42, арк. 41
14. Хроніки знищення. Місцева преса Луганщини 1932-33 років як свідок Голодомору // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 22.11.2017 - № 38.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 22, арк. 248
15. Богові сльози // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 21.11.2018 - № 45.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 258
Архівний відділ Біловодської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Біловодського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
2. Что ж ты не дождался меня, сынок, я ведь нес тебе горстку овса... // Факты. 2005 р.
Газетний фонд
Архівний відділ Білокуракинської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Білокуракинського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Кремінського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Протокол 3-й сессии Лисичанского городского Совета народных депутатов 21 созыва от 01.08.1990 г.
Р- 1, оп. 1, спр. 855, арк. 1, 38-41
2. Решение 3-й сессии Лисичанского городского Совета народных депутатов 21 созыва от 01.08.1990 г. «Об увековечении в городе памяти жертв голода на Украине 1932-1933 гг.»
Р- 1, оп. 1, спр. 855, арк. 46-47
3. Сведения о количестве смертей с 1930 по 1935 гг. в городах Лисичанск, Пролетарск, Верхнее, Новодружеск, Приволье.
Р- 1, оп. 1, спр. 867, арк. 128
4. Справка о бедных семьях 1933 года от 27.07.1990.
Ф – 1, оп. 1, спр. 867, арк. 129, 129 зв., 130, 130 зв.
5. Они умирали. 17 человек в минуту. Тысяча в час. 25 тысяч в сутки // Газета «Луганская правда». 27.11.2007 - № 133.
Газетний фонд, спр. 9
6. Быть на земле человеком // Газета «Новый путь». 27.11.2004 - № 148.
Газетний фонд, спр. 22
7. Краюха сытного хлеба // Газета «Новый путь». 26.11.2005 - № 146.
Газетний фонд, спр. 22
Архівний відділ Марківської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Марківського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Міловського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Не можна забути... // Вісник Новоайдарщини. 2016 р.
Газетний фонд, Ф-260, оп. 1, спр. 55, арк. 191
Архівний відділ Новопсковської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Новопсковського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Попаснянської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Попаснянського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Сватівської райдержадміністрації:
1. Голодомор на Сватівщині 1932 – 1933 рр. / Л. Королько. – Сватове, 2008.
2. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Сватівського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Старобільського району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
Архівний відділ Троїцької райдержадміністрації:
1. Спогади Голодомору 1932-1933 років жителів Троїцького району.
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область / В.В.Михайличенко, М.О. Борзенко, В.Л. Жигальцева. – Луганськ: Янтар, 2008
100 років надії і боротьби
До зброї! До зброї, стрільці!
Товаришів рідних згадайте,
Що мріють про волю в холодній землі, -
Всі сили до бою з’єднайте!
Василь Вишиваний (Вільгельм фон Габсбург)
Історія України фактично являє собою історію національно-визвольної боротьби українського народу з іноземними загарбниками за здобуття незалежності держави.
З початком революційних потрясінь в Російській імперії, поваленням самодержавства та встановленням Тимчасового уряду, на теренах України розпочинається драматичний, вкрай суперечливий, але водночас насичений подіями період, який увійшов в історію як Українська революція 1917-1921 років.
У березні 1917 року революційна хвиля прокотилася по Україні. Багатолюдні мітинги охопили Київ, Харків, Полтаву, Одесу і багато інших міст. Ключовою рушійною силою революції був український народ та політична еліта. Саме вони не давали згаснути полум’ю національно-визвольного руху, створюючи з кожним днем дедалі більше політичних партій та громадських організацій, тим самим пробуджуючи Україну від багатовікового сну.
На тлі цих бурхливих подій громадські та культурні організації, робітники, духовенство, військові і студенти проголосили про утворення Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, мета якої еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності проголошення власної державної незалежності.
22 січня 1918 року багатовікова боротьба українського народу дійшла свого логічного завершення – IV Універсалом Українську Народну Республіку було проголошено «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».
За наступні три роки закріплення державних кордонів, мови, грошей державних символів, здобуття боєздатного війська та визнання Української держави світовою спільнотою проходило на тлі жорстокої боротьби за власне існування.
Даючи оцінку Українській революцію, Микита Шаповал у своїй книзі «Велика революція і українська визвольна проґрама» писав: «По цілому світі прокотилось і прогриміло ім’я України, що змучена і окрадена повстала до боротьби за своє людське право. Кілька років цілий світ чув і чує й тепер ім’я України, це веде до того, що світ таки пізнає справу нашу, визнає її за справедливу і своєю опінією підтримуватиме існування України, як рівноправного члена всесвітнього суспільства».
З кожним роком Державний архів Луганської області відшукує все нові імена культурних і політичних діячів, священиків, військових і звичайних громадян нашого краю, які попри всі складнощі та негаразди приймали активну участь у розбудові України та у лиху годину стали на її захист.
З нагоди відзначення цих свят, Державним Луганської області підготовлено документальну онлайн виставку за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
Відео-презентація з нагоди відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років
Документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України:
1. Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку з Західноукраїнською Народною республікою. 22 січня 1919.
ЦДАВО України, Ф-1429, оп. 1, спр. 5, арк. 5.
2. Список старшин Штабу 7-ої бригади 3-ої Залізної дивізії, що знаходяться в таборі для інтернованих у м. Каліші. 25 травня 1921.
ЦДАВО України. Ф-1075, оп. 2, спр. 653, арк. 62, 62 зв.
3. Фотокартка Павла Гречишкина. [1922-1923 рр.].
ЦДАВО України. Ф-3795, оп. 1, спр. 940, арк. 1.
![Фотокартка Павла Гречишкина. [1922-1923 рр.].](../expo/19now20/3sm.jpg)
4. Робота з української мови студента Української сільсько-господарської академії в Чехословацькій Республіці Володимира Гречишкина «Карвідділ». 1919 рік.
ЦДАВО України. Ф-3795, оп. 5, спр. 78, арк. 571, 573, 573 зв., 574.
5. Посвідчення Павла Гречишкина, видане Міністром ісповідань Української Народної Республіки І. Огієнком про засвідчення особи. 29 березня 1922.
ЦДАВО України. Ф-3795, оп. 1, спр. 940, арк. 9.
6. Копія посвідчення Павла Гречишкина, видане Міністерством ісповідань УНР про засвідчення особи. 29 березня 1922.
ЦДАВО України. Ф-3795, оп. 1, опр. 940, арк. 10.
7. Автобіографія Павла Гречишкина. 20 квітня 1922.
ЦДАВО України. Ф-3795, оп. 1, спр. 940, арк. 8.
8. Автобіографія Микити Шаповала.
ЦДАВО України. Ф-3563, оп. 1, спр. 118, арк. 107, 112, 128, 130, 131, 133.
9. Автобіографія Микити Шаповала.
ЦДАВО України. Ф-3563, оп. 1, спр. 248, арк. 1-3.
10. Наказ Військовому Міністерству Української Держави Ч 155 від 13.05.1918.
ЦДАВО України. Ф-1076, оп. 1, спр. 15, арк. 211.
11. Листок полеглого бійця Скубка Степана Івановича.
ЦДАВО України. Ф-4018, оп. 1, спр. 68, арк. 118.
12. Реєстр старшин і стрільців 1-ї бригади вбитих в боях з більшовиками за час відвороту з Київа до 19 липня 1920 року.
ЦДАВО України. Ф-2373, оп. 1, спр. 13, арк. 145.
13. Радченко Стефан Михайлович. Анкета для перебежчиков или пленных закордонных государств.
ГДА СБУ. Справа № 74629-фп, арк. 222, 222 зв.
14. Східна брама патріотичної боротьби // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 02.11.2017 - № 34.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 23, арк. 225.
15. 100 років протистоянь // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 24.10.2018 - № 41.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 236 зв.
16. 100 років боротьби. Українська революція 1917-1921 роки / В. В’ятрович, Я. Файзулін, В. Яременко та ін. – Київ, 2017. - 44 с. іл.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 236 зв.
17. До 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років / Т. Коваленко, М. Мартиненко. – Старобільськ, 2017. - 42 с. іл.
Бібліотечний фонд, № 39.
Свято багатовікових традицій
«Повертайся, будь ласка, живим.
Я прошу не багато, й не мало.
Кожен вечір молюсь всім святим
Щоб нещастя тебе не спіткало…
…Повертайся, будь ласка живим,
Батьківщина чекає на тебе»
Світлана Александрова
14 жовтня в Україні вже традиційно відзначають День захисника України. Для українців, цей день є не тільки народним і релігійним святом, а й національним. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Ця дата була обрана не випадково. Цього дня українці відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці – старовинне християнське свято. За легендою, під час облоги Константинополя у небі над містом з’явилась Пресвята Богородиця та вкрила мешканців міста своїм омофором. Це врятувало місто та змусило ворогів відступити.
За часів козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят на Січі. Козаки вірили що вона була їх заступницею та берегинею під час походів. Тому й не дивно що на її честь будували храми, а в день свята на Січі проводили загальновійськову Раду, де обирали кошового отамана і старшин.
Натхненні віковою історією, Армія Української Народної Республіки перейняла козацьку традицію вшановувати Богородицю як свою заступницю. Вважається, що саме 14 жовтня стало днем утворення Української повстанської армії. Обравши цю дату за день заснування, вони тим самим підкреслили чіткий зв’язок між різними поколіннями захисників України.
Продовжуючи багатовікові традиції та вшановуючи мужність і героїзм всіх захисників України, які поклали своє життя за вільну і незалежну Батьківщину, Указом Президента України було встановлено свято – День захисника України. Як і наших мужніх предків-козаків, Пресвята Богородиця тепер оберігає і наших захисників.
З нагоди відзначення цих свят, Державним архівом та архівними установами Луганської області підготовлено документальну онлайн виставку.
Вашій увазі представлені документи, які допоможуть заглибитись в атмосферу військових подій…
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України (Книга ІІ: Автономна Республіка Крим, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська і Львівські області та місто Київ).
Національний військово-історичний музей України. – К.: ЛАТ & К, 2017. – 448 с., іл.
ББК 63.3(4УКР), К53, ISBN 978-617-7061-56-3
2. Війна кличе. Стань переможцем! Нотатки на полях російсько-української війни. Частина перша.
Тернопіль: Джура, 2016. – 152 с.
ББК 84(4Укр)6, Б 61, ISBN 978-966-185-142-8
3. «Миротворець». Випуск 1. / Павло Гомонай. – Вінниця: ФОП Гомонай П.В.: Видавництво Тезис, 2015. - 68 с. іл.
ISBN 978-966-421-235-6
4. «Батя»: Без Бога – ні до порога // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 2018 р. - № 44.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 251
5. Спеціальна рубрика до дня ЗСУ // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 2018 р. - № 46.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 264
6. Привітання військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил України // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 2018 р. – № 47.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 265
7. Остался навсегда 43-летним // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 2018 р. – № 47.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 269
8. Спеціальна рубрика до дня ЗСУ // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» Луганщина.ua. 2018 р. - № 47.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 25, арк. 270
9. Свято мужності та героїзму // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецьк «Сєвєродонецькі вісті». 2018 р. - № 42.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 26, арк. 137
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Клятва ліцеїстів-першокурсників // Видання територіальної громади Кремінського району «Кремінщина». 2017 р. – № 81-82.
Газетний фонд, Ф-1, оп.1, спр.24, арк. 149
2. 110 хлопців склали урочисту клятву ліцеїста кадетського корпусу імені героїв Молодої гвардії // Видання територіальної громади Кремінського району «Кремінщина». 2018 р. – № 83-84.
Газетний фонд, Ф-1, оп.1, спр.28, арк. 158
3. Богдан Харчук: «Сучасні ЗСУ – це одна велика сім’я, такого братерства ніде не зустріти» // Видання територіальної громади Кремінського району «Кремінщина». 2018 р. – № 83-84.
Газетний фонд, Ф-1, оп.1, спр.28, арк. 160
4. Козачата змалечку // Видання територіальної громади Кремінського району «Кремінщина». 2018 р. – № 85-86.
Газетний фонд, Ф-1, оп.1, спр.28, арк. 167
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1.День захисника України. Молодий ветеран. // Вісник Новоайдарщини. 2016 р. - №83-84.
Газетний фонд, Ф-260, оп.1, спр.53, арк. 166
2.Славімо героїв // Вісник Новоайдарщини. 2017 р. - № 88-89.
Газетний фонд, Ф-260, оп.1, спр.54, арк. 176
Архівний відділ Новопсковської райдержадміністрації:
1.Новопсков и его окрестности / Рунов В. А. М., «Ист-факт», 2002. 592 с., ил.
ISBN 5-901534-06-9
Архівний відділ Попаснянської райдержадміністрації:
1.Стенди, присвячені пам’яті загиблим героям: 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас»
Луганська обласна універсальна наукова бібліотека:
1.«Душу й тіло ми положим за нашу свободу»: Україна в боротьбі проти збройної аґресії Російської Федерації (2014–2018 роки) / Микола Лазарович. - Ічня: Формат, 2018. – 337 с., іл. фот.
ББК 63.3 (4УКР)6, Л17, ISBN 978-966-1567-52-7
ЛОУНБ 7877 ВО
2.Хроніка одного батальйону: «Айдар» / Ігор Орел. - Харків: Права людини: Фоліо, 2016. - 177 с. іл.
ББК 63.3(4УКР)6, ISBN 978-966-03-7532-1
3.Добровольчі батальйони / Катерина Гладка, Дмитро Громаков, Вероника Миронова, Ольга Плужник, Олег Покальчук, Ігор Рудич, Васіліса Трофимович. – Харків: Фоліо, 2017. 576 с.
ББК 68.4 (4УКР), Д56, ISBN 978-966-03-7920-6
ЛОУНБ 6595
Комунальний заклад «Лисичанський міський краєзнавчий музей»:
1.Експозиція виставки до Дня захисника України «Сила нескорених»
2.Пересувна виставка «Блокпост пам’яті» МАДФ «Цитадель»
Герої Луганщини. Назавжди молоді
Відео-презентація до Дня пам’яті захисників України
Єдина моя Україно!
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина,
Україно моя!
Василь Симоненко
24 серпня – День Незалежності України – свято свободи та гордості за нашу країну. Його відзначають усі, кому близькі та зрозумілі спільні цінності: безмежна любов до своєї землі, бажання працювати для її процвітання, повага до її минулого. Адже наша багатовікова історія та унікальна спадщина викликають почуття громадянської гідності, прагнення зберегти національні інтереси та суверенітет нашої країни, особливо в ці нелегкі часи.
Сьогодні, у день прийняття Акта проголошення незалежності України, ми згадуємо героїчний шлях становлення та розвитку нашої країни. Це історія кожного з нас, та починається вона з малої батьківщини, сьогодення і майбутнє якої, особливо тепер, залежать від нашої громадянської позиції.
День Незалежності – це привід задуматися про свій обов'язок перед наступними поколіннями, про те, що ми зробили й про те, що ще належить зробити для того, щоб завтрашній день Луганщини у складі єдиної України був світлим та радісним.
З нагоди відзначення державних свят, Дня Прапора та Дня Незалежності України, Державний архів та архівні установи області підготували архівні документи, серед яких – Протокол районної комісії з Всеукраїнського референдуму – яскраве підтвердження волевиявлення українців. Документи, які представлені на виставці, висвітлюють історію національного відродження, боротьби за власну свободу та шлях творення власної держави з гордим ім’ям УКРАЇНА!
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Акт провозглашения независимости Украины // Наша газета № 223 от 28 августа 1991 г., арк. 2.
Газетний фонд, оп.1, том 2, спр. 2522
2. Звернення до громадян України всіх національностей // Наша газета. 1991 г. № 168-169, арк. 2.
Газетний фонд, оп.1, том 2, спр. 2522
3. Бюлетень для голосування на Всеукраїнському референдумі // Наша газета, 1991 г. № 229-230.
Газетний фонд, оп.1, том 2, спр. 2522
4. Каким быть государственному гербу Украины // Наша газета. 1991. № 127.
Газетний фонд, оп.1, том 2, спр. 2522
5. Національна символіка та гімн в українському письменстві// Наша газета. 1991. № 178-179.
Газетний фонд, оп.1, том 2, спр. 2522
6. Решение исполнительного комитета Таловского сельского Совета народных депутатов от 22.10.1991 г. № 38 «О ходе подготовки по проведению выборов президента Украины и Всеукраинского референдума».
P-43, оп. 1, спр. 3, арк. 29, 30
7. Решение исполнительного комитета Широковского сельского Совета народных депутатов от 26.11.1991 г. «Об организации разъяснительной работы в связи с проведением Всеукраинского референдума по вопросу провозглашения независимости Украины».
P-48, оп. 1, спр. 15, арк. 63, 64
8. Протокол Кремінської районної комісії з Всеукраїнського референдуму Луганської області про результати підрахунку голосів від 01.12.2001.
P-159, оп. 1, спр. 765, арк. 1, 1 зв.
9. Распоряжение председателя Попаснянской районной государственной администрации от 15.07.1997 г. № 296
«О праздновании 6-й годовщины независимости Украины».
P-94, оп. 2, спр. 27, арк. 53, 54
10. Розпорядження голови Попаснянської районної державної адміністрації від 04.08.2010 р. № 382 «Про відзначення в районі Дня Прапора України та 19-ї річниці незалежності України».
Ф-94, оп. 2, спр. 345, арк. 23-27
11. Решение исполнительного комитета Станично-Луганского поселкового Совета народных депутатов от 14.08.2001 г. № 237 «О подготовке и проведении праздников Дня независимости и Дня поселка».
Ф-35, оп. 1, спр. 59, арк. 83-86
12. Трансформація державотворчої ідеї // Слово Просвіти. 2019 р. № 34 (1034), арк. 10.
Газетний фонд, оп.1, спр. 27
13. Луганщина зустрічає свято музикою // Урядовий кур’єр. 2019 р. № 161 (6524), арк. 205зв.
Газетний фонд, оп.1, спр. 31
14. Україна між минулим і майбутнім // Урядовий кур’єр. 2019 р. № 161 (6524), арк. 206зв., 207.
Газетний фонд, оп.1, спр. 31
Архівний відділ Новопсковської райдержадміністрації:
1. Решение исполнительного комитета Новопсковского поселкового Совета народных депутатов «О ходе подготовки и проведения выборов Президента Украины и всеукраинского референдума» от 22.11.1991 г.
P-4, оп. 1, спр. 295, арк. 114
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Розпорядження голови Новоайдарської районної державної адміністрації від 24.06.2010 р. № 219 «Про відзначення в районі 19-ї річниці незалежності України».
Ф-82, оп. 1, спр. 5205, арк. 77-78
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Як у Кремінній вперше з’явилася державна символіка // Газета «Кремінщина».
Газетний фонд
2. День незалежності України в Кремінній // Газета «Кремінщина».
Газетний фонд
3. З недавньої історії // Газета «Кремінщина».
Газетний фонд
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Зі святом Незалежності! // Вісник Старобільщини. 2001 р. № 66 (11648), арк. 1.
Газетний фонд
2. Вірші про Україну // Вісник Старобільщини. 1995 р. № 67 (11016), арк. 1.
Газетний фонд
Архівний відділ Станично-Луганської райдержадміністрації:
1. Не просто символ // Время. 2015 р. № 36 (11036), арк. 1.
Газетний фонд
2. Україна – це я, Україна – це ти, Україна – це ми! // Время. 2015 р. № 36 (11036), арк. 3.
Газетний фонд
3. 23 серпня – День Державного Прапора України // Время.
Газетний фонд
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради народних депутатів від 06.07.1991 року № 217 «Про проведення заходів, присвячених Дню проголошення незалежності України 16 липня 1991 року».
Р-1, оп. 1, спр. 883, арк. 28, 30, 31
2. Праздник надежд и тревог» // Новый путь. 1993 г. № 67.
Газетний фонд, спр. 22
3. 5 лет – Акт провозглашения Независимости Украины // Луганская правда. 1996 г. № 96-97.
Газетний фонд, спр. 9
4. Завтра – День независимости Украины // Луганская правда. 1996 г. № 96-97.
Газетний фонд, спр. 9
5. Мы заслужили право на достойную жизнь // Луганская правда. 1996 г. № 96-97.
Газетний фонд, спр. 9
6. Независимость // Новый путь. 1998 г., № 107-108.
Газетний фонд, спр. 22
Архівний відділ Сєвєродонецької міської ради:
1. Рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів від 21.08.1991 № 440 «О заявлении первичной ячейки «Рух».
Р-1, оп. 1, спр.1167, арк. 6
КЗ «Сватівський районний народний краєзнавчий музей»:
1. Бюлетень для голосування на всеукраїнському референдумі, віддрукований в Сватівській типографії у 1991 році.
Основний закон: кроки становлення
28 червня 1996 року, 24 роки тому, після тривалих дискусій та суперечок, які продовжувалися протягом всієї ночі, був прийнятий основний закон нашої країни. Відтоді цей день є державним святом, а у лексикон українців увійшов термін «конституційна ніч».
Загалом українському конституційному процесу вже понад 300 років. Точкою відліку історики вважають 5 квітня 1710 року, коли під час обрання нового гетьмана був складений документ – Конституція Пилипа Орлика. Але вона так й не набрала чинності, оскільки Орлику, якого обрали гетьманом в еміграції, не судилося повернутися на батьківщину.
Через півтора століття, у 1846-1847 роках, Георгій Андрузький написав «Начерки Конституції Республіки». А у 1905 році Микола Міхновський опублікував свій проект конституції – «Основний закон «Самостійної України» – Спілки народу українського».
Потужний конституційний процес почався у 1917 році – з утворенням в Києві Центральної Ради. Конституцію УНР, створену під головуванням Михайла Грушевського, було затверджено 29 квітня 1918 року, але не впроваджено. У той самий день Центральна Рада втратила владу.
Гетьман Павло Скоропадський, який правив у 1918 році лише вісім місяців, будував Українську Державу як президентську республіку. Але повноцінну конституцію розробити не встиг.
Відомий правознавець Станіслав Дністровський, перебуваючи в еміграції, у 1920 році розробив проект Конституції ЗУНР, який не судилося втілити у життя.
Чотири конституції радянських часів, 1919, 1929, 1937 та 1978 років, були калькою аналогів, розроблених Кремлем…
Отже, Конституція України 1996 року є першою конституцією незалежної України, яка набрала чинності. За історичними мірками Основний Закон України ще зовсім молодий документ, але корінням своїм сягає в глибоку давнину, як і наша українська нація.
З нагоди відзначення державного свята, Дня Конституції України, Державний архів та архівні установи області підготували архівні документи, які нагадують непростий шлях творення українського конституційного процесу. Ознайомившись з експозицією виставки, насамперед молодь зможе усвідомити історичну важливість цього свята, сформувати належне ставлення до головного закону країни.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Решение тринадцатой сессии двадцать первого созыва Кременского городского совета народных депутатов от 25.09.1992 г. «О проекте новой Конституции Украины».
Р-134, оп. 1, спр. 603, арк. 60 - 62
2. Решение исполнительного комитета Малорязанцевского поселкового совета народных депутатов от 20.03.1996 г. № 56 «О создании штаба по обсуждению проекта Конституции Украины».
Ф-247, оп.-1, спр.10, стр. 155, 156
3. Решение пятой сессии двадцать второго созыва Ольховского сельского совета народных депутатов от 16.04.1996 г. «Об обсуждении проекта Конституции Украины».
Ф-223, оп. 1, спр. 21, арк. 7, 8
4. Решение шестой сессии двадцать второго созыва Малорязанцевского поселкового совета народных депутатов от 19.04.1996 г. «Об обсуждении проекта Конституции Украины».
Ф-247, оп. 1, спр. 1, арк. 198
5. Решение седьмой сессии двадцать второго созыва Камышевахского поселкового совета народных депутатов от 19.04.1996 г. «О проекте Конституции Украины».
Ф-262, оп. 1, спр. 11, арк. 164, 165
6. Распоряжение председателя Станично-Луганской государственной администрации от 28 мая 1997 г. №204 «О праздновании первой годовщины Конституции Украины».
Р-36, оп.-1, спр.-761, арк.87
7. Розпорядження голови Станично-Луганської райдержадміністрації від 08.06.2001 р. № 307 «Про відзначення п’ятої річниці Конституції України».
Р-36, оп. 1, спр. 143, арк. 31, 32
8. Поворотна мить історії нашої країни // «Голос України». 2016 р. - № 117 (6371), стор. 1, 12.
Газетний фонд, оп.1, спр. 7, арк. 13
9. Конституція: пишатися й виконувати // «Урядовий кур’єр». 2017 р. - № 120 (5740), стор. 2.
Газетний фонд, оп.1, спр. 6, арк. 1 зв.
10. Конституція на захисті мови // «Слово Просвіти». 2019 р. - № 26 (1026), стор. 4.
Газетний фонд, оп.1, спр. 27, арк. 74 зв.
Архівний відділ Білокуракинської райдержадміністрації:
1. Конституція: кроки становлення. 1997 р.
Газетний фонд
2. Конституція живе і працює. 1997 р.
Газетний фонд
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Решение Варваровского сельского совета Народных депутатов четвертой сессии двадцать второго созыва «О проекте Конституции Украины» 11 апреля 1996 года.
Р-266, оп.-1, сп.9, арк. 220
2. Решение Кудряшовского сельского совета Народных депутатов пятой сессии двадцать второго созыва «О проекте новой Конституции Украины» 17 апреля 1996 года.
Р-255, оп.-1, сп.18, арк. 3-7
3. Решение Новоастраханского сельского совета Народных депутатов шестой сессии двадцать второго созыва «О проекте новой Конституции Украины» 17 апреля 1996 года.
Р-245, оп.-1, сп.8, арк. 4, 5
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. З нагоди 23-ї річниці прийняття Конституції України // «Слово хлібороба». 2019 р. - № 26 (9718), стор. 2.
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Розпорядження голови Новоайдарської райдержадміністрації від 27.05.2008 р. № 194 «Про відзначення в районі 12-ї річниці Конституції України».
Р-82, оп. 1, спр. 415, арк. 76, 77
2. Конституция – основной закон жизни нашего общества// «Вестник Новоайдарщины». 1997 г. - № 49 (8761), стор. 1, 3.
Р-260, оп.1, спр. 32, арк. 96, 97
Архівний відділ Новопсковської райдержадміністрації:
1. Распоряжение председателя Новопсковской райгосадминистрации от 26.03.1996 г. № 173 «О создании районного штаба по организации обсуждения проекта новой Конституции Украины».
Р-2, оп.-1, спр.-62, арк. 362, 363
2. Решение пятой сессии двадцать второго созыва Белолуцкого поселкового совета народных депутатов от 16.04.1996 г. «О проекте Конституции Украины».
Р-3, оп. 1, спр. 338, арк. 5
Архівний відділ Попаснянської райдержадміністрації:
1. Розпорядження начальника відділу культури Попаснянської РДА від 18.06.2007 року № 13 «Про відзначення Дня Конституції України».
Ф-9, оп.1, спр. 119, арк. 34
2. Основной Закон страны – Конституция // «Попаснянский вестник». 2002 р. - № 27 (158), стор. 2.
3. В районе отметили День Конституции и День молодежи // «Попаснянский вестник». 2015 г. - № 18 (809), стор. 1.
4. Попасная отметила День Конституции и День молодежи // «Попаснянский вестник». 2018 г. - № 27 (966), стор. 1.
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Конституцію України – прийнято! // «Вісник Старобільщини». 1996 р. - № 56 (11110), стор. 1.
Газетний фонд
2. Нова Конституція: «проти» і «за» // «Вісник Старобільщини». 1996 р. - № 56 (11110), стор. 2, 3.
Газетний фонд
3. Перша річниця Конституції України // «Вісник Старобільщини». 1997 р. - № 53 (11215), стор. 1.
Газетний фонд
Архівний відділ Станично-Луганської райдержадміністрації:
1. Рішення виконавчого комітету Красноталівської сільської ради від 27.05.2010 № 29 року «Про заходи щодо відзначення Дня Конституции на території сільської ради».
Ф-19, оп. 1, спр. 4, арк. 79
Архівний відділ Троїцької райдержадміністрації:
1. Конституція України на сучасному етапі // «Сельская новь». 2003 р.
Газетний фонд
2. Конституція України та її значення в житті кожної людини // «Сельская новь». 2004 р.
Газетний фонд
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Рішення VII сесії Привільської міської Ради народних депутатів XXII скликання від 02.04.1996 року «Обсуждение проекта Конституции Украины».
Ф-9, оп. 2, спр. 45, арк. 18-20
2. 28 июня Украина отмечает День Конституции// «Луганская правда». 27.06.1998 - № 76.
Газетний фонд, спр. 9
3. Есть Конституция! // «Луганская правда». 29.06.1996 - № 73.
Газетний фонд, спр. 9
4. Права і свободи людини // «Новый путь». 25.06.1996 - №46.
Газетний фонд, спр. 22
5. Символіка, мова, нація // «Новый путь». 08.06.1996 - №47.
Газетний фонд, спр. 22
6. Конституции – ДА, нарушениям прав человека – НЕТ! // Газета «Единство». 04.07.2006 - № 26.
Газетний фонд, спр. 2
Архівний відділ Рубіжанської міської ради:
1. Решение исполнительного комитета Рубежанского городского совета от 22.05.2001 № 476 «О праздновании Дня Конституции Украины».
Р-18, опс.1, спр1498, арк. 186-188
Повернення з полону забуття
У світі пошесті і змору
Німотності і глухоти,
Де мудрі муштрою менти
Лінчують душі без розбору –
Там пісня, витвір висоти,
Свободи й пружного простору,
Шугнула вільним птахом вгору,
У вир! У небо! У світи!
Іван Світличний
В історії нашого народу чимало трагічних сторінок. Та чи не найжахливішими є ті, що пов’язані з репресивною політикою тоталітарного режиму.
Десятиріччями під найсуворішою завісою секретності перебували долі тих, хто потрапив під люті «червоні жорна». Провина тисяч постраждалих найчастіше була у тому, що додержувалися своїх щирих поглядів на шляхи розбудови рідної країни, зокрема, у національному питанні. Всі, кому режим інкримінував антирадянські дії, практично не мали жодної можливості спростовувати брудні звинувачення.
Довгим та непростим був процес десталінізації. Та остаточно завісу секретності було скинуто із проголошенням України незалежною державою.
Серед наших земляків, які чесно й сумлінно служили розвитку й звеличенню України, намагалися відстоювати свою думку, що не співпадала з офіційною, чимало відомих постатей. Їх прізвища вже увійшли до сучасних шкільних підручників. Серед них – знаний український письменник і літературний критик Іван Світличний, який народився у 1929 році в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині, був постаттю, навколо якої у свій час гуртувалися київські шістдесятники та їхні прибічники в областях.
В цьому переліку й Микола Руденко, письменник, філософ, правозахисник. Засновник Української Гельсінської групи. Лауреат Міжнародної премії ім. В.Винниченка, Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Він народився 19 грудня 1920 року в селі Юр’ївка Лутугинського району Луганської області, в сім’ї шахтаря. У 1977 році був незаконно засуджений до 7 років позбавлення волі і 5 років заслання. Реабілітований у 1991 році.
У 1948 році незаконно був засуджений до 25 років позбавлення волі поет, автор більш як двадцяти книжок, Іван Савич, який мешкав і вчителював у м. Старобільську Луганської області.
На превеликий жаль цей перелік можна продовжувати… Адже близько 30 тис. мешканців Луганщини стали жертвами радянського свавілля. Переважну більшість з них становили українці. Найбільших репресій зазнали робітники – 12088, колгоспники – 5183, селяни-одноосібники – 2985, військовослужбовці – 1841 та інтелігенція – 1225. Сьогодні у Луганській області мешкає 32 громадянина, які стали неповинними жертвами сталінського режиму.
Однак названа вище кількість репресованих ґрунтується виключно на документальних даних. Справжня ж цифра уявляється більшою, оскільки значний масив архівних справ 1937-1938 рр. був втрачений в ході евакуації в період Другої світової війни. Результати досліджень наявних архівних документів увійшли до науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Луганська область», яка покликана забарвити колишні білі плями нашої історії.
З метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій, утвердження загальнолюдських цінностей, привернення уваги сучасного покоління, насамперед молоді, до трагічних подій минулого та виховання поваги до нашої історії, Державним архівом та архівними установи Луганської області підготовлено документальну онлайн виставку. Саме архівні документи покликані висвітлити моторошні події часів Великого терору та довести правду про минуле.
У щорічний національний пам’ятний день, третьої неділі травня, скорботно схиляємо голови на знак пам’яті про всіх борців за правду і волю, всіх жертв політичних репресій.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Інформація кандидата в партію Рубана про односельців у 1928 році.
П-4, оп. 1, спр. 351, арк. 28
2. Лист шахтного управляючого М.К Храмова до керуючого Кадіївським об’єднанням рудоуправлінням В.С. Рибіна 1930 рік.
П-34, оп. 1, спр. 48, арк. 2, 3
3. Протокол № 20 від 1 квітня 1936 року щодо надання поруки засудженому за контрреволюційні діяння.
П-5, оп. 1, спр. 566, арк. 66
4. Довідки, інформації обкому КП (б) України щодо політичних настроїв мешканців Ворошиловграда від 20 жовтня 1945 рік.
П-179, оп. 3, спр. 307, арк. 4, 5, 8, 9
5. Довідка Луганського обласного суду від 04.09.1962 р. № 21/с.
P-159, оп. 1, спр. 803, арк. 2
6. Довідка військового трибуналу Краснознаменного Київського військового округу 1970 року.
P-159, оп. 1, спр. 789, арк. 59
7. Рішення виконавчого комітету Станично-Луганської районної ради народних депутатів від 18.04.1989 р. № 146 «Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, що мали місце в період 30-40 і початку 50-років».
P-39, оп. 1, спр. 1006, арк. 68, 69
8. Архивная справка Министерства внутренних дел Казахской ССР от 04.1992 № 11/7-527, справка о реабилитации Прокуратуры Луганской области от 10.10.1991 № 13.
Р-159, оп. 1, спр. 802, арк. 178.
9. Решение исполкома Станично-Луганского районного Совета народных депутатов от 18.02.1992 № 69 «О возмещении стоимости изъятого имущества наследнику реабилитированного Касьянова Ивана Степановича».
Р-39, оп. 1, спр. 192, арк. 29
10. Решение исполкома Станично-Луганского районного Совета народных депутатов от 18.02.1992 № 70 «О возмещении стоимости изъятого имущества наследнику реабилитированного Сабельникова Кирилла Павловича».
Р-39, оп. 1, спр. 192, арк. 30
11. Справка о реабилитации Прокуратуры Луганской области от 29.09.1992 № 13.
Р-159, оп. 1, спр. 802, арк. 103
12. Реабiлiтованi iсторiєю: У двадцяти семи томах. Луганська область: У 3 кн. / Головна редколегiя (голова П.Т.Тронько, заступники голови О.П.Реєнт, Ю.З.Данилюк та iн.); редколегiя тому (голова В.В.Просiн, заступники голови В.М.Голенко, В.В.Михайличенко та iн.). - Кн. 1. - Луганськ, 2004. - 729 с., iл.
ББК 63.3(4Укр - 4Луг) 6-49 / Р 31
Шлях до весен і світлих, і щирих…
Одлунає гроза, блискавиці погаснуть криваві,
Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов’ї,
І повернетесь ви як герої додому у славі,
Дорогі земляки, побратими і друзі мої!
В. Сосюра
Протистояння між країнами та народами – справжнє лихо, що дорого коштує кожному громадянину ворогуючих сторін. Війна руйнує міста та села, економіку та культуру, та найстрашніше – долі звичайних людей.
Жертви, яких зазнав український народ у роки Другої світової, жахають: сукупні демографічні втрати українців і громадян Української РСР інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються від 8 до 10 млн осіб. За твердженнями науковців, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.
Серед тих, кому випав трагічний та водночас героїчний жереб, чимало наших земляків – мешканців Луганщини: старих і малих, тих, на чиї плечі ліг тягар підпільної боротьби, воїнів в авіації і на флоті, в піхоті й кавалерії, розвідці та медицині.
Час лікує пекучі рани тавіддалює від нас події тієї страшної війни, що стала найбільш кривавою в історії людства. Але обов’язок теперішніх та прийдешніх поколінь – пам’ятати. Пам'ятаймо всіх, хто наближував ту світлу весну! Пам'ятаймо про значний внесок наших співвітчизників у перемогу над нацизмом! Пам'ятаймо, яким страшним лихом для нашого народу була Друга світова війна! Ця пам'ять робить громаду сильнішою у боротьбі за збереження територіальної цілісності держави.
З нагоди Дня пам’яті і примирення та 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, з метою вшанування пам’яті кожного, хто захищав рідну землю, а також усіх жертв війни, Держархів та архівні установи області за архівними документами підготували наступну онлайн виставку.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Зведення інформбюро.
Р-276, оп. 1, спр. 3, арк. 13 зв.
2. Зведення інформбюро.
Р-276, оп. 1, спр. 3, арк. 17 зв.
3. Зведення інформбюро.
Р-287, оп. 1, спр. 247, арк. 71 зв.
4. Зведення інформбюро.
Р-276, оп. 1, спр. 8, арк. 3 зв.
Життя в тилу:
5. Протокол заседания Исполнительного Комитета Богородицкого с/совета от 30 ноября 1943 г. «О подготовке к весеннему севу на 1944 г.».
Р-276, оп. 1, спр. 1, арк. 4, 4 зв.
6. Заявление в Мостовский РАЙОНО от семьи военнослужащего от 20 ноября 1944 г.
Р-287, оп. 1, спр. 42, арк. 11
7. Условия социалистического соревнования советов области на 1945 г.
Р-287, оп. 1, спр. 1, арк. 13, 13 зв., 14, 14 зв., 15, 15 зв.
8. Постановление Исполнительного Комитета Лисичанского Райсовета депутатов трудящихся от 15 января 1945 г. «О мобилизации трудоспособного населения на рубку леса Свердловскому лесхозу».
Р-266, оп. 1, спр. 1, арк. 4
9. Талон на хлеб за февраль 1945 г.
Р-276, оп. 1, спр. 4, арк. 15 зв.
10. Выписка из решения Исполнительного комитета Лисхимстройского п/совета Депутатов Трудящихся Лисичанского района Ворошиловградской обл. от 18 апреля 1945 г. «О представлении к награждению медалью материнства I степени».
Р-266, оп. 1, спр. 6, арк. 15, 15 зв.
11. Заявление в Исполнительный комитет п/совета Лисхимстрой от 20 мая 1945 г. «О представлении к награждению орденом «Материнская слава».
Р-266, оп. 1, спр. 6, арк. 23, 23 зв.
Шлях до перемоги:
12. Газетная статья «Из воспоминаний Евсюковой Антонины, освобожденной из лагеря смерти».
Р-276, оп. 1, спр. 7, арк. 3 зв.
13. Информационное письмо руководителям предприятий и учреждений Лисхимстроя.
Р-266, оп. 1, спр. 2, арк. 7
14. Информационное письмо председателю Гайдуковского сельсовета.
Р-287, оп. 1, спр. 1, арк. 17
15. Информационное письмо председателю Гайдуковского сельсовета.
Р-287, оп. 1, спр. 1, арк. 18
16. Газетна стаття «У Києві».
Р-287, оп. 1, спр. 41, арк. 39 зв.
17. Газетна стаття «Ми радіємо».
Р-287, оп. 1, спр. 41, арк. 43 зв.
18. Газетне повідомлення про заснування медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».
Р-287, оп. 1, спр. 41, арк. 51 зв.
Повернення до мирного життя:
19. Письмо председателю Исполкома Лисхимстроевского п/совета.
Р-266, оп. 1, спр. 2, арк. 17
20. Письмо председателю Исполкома Лисхимстроевского п/совета.
Р-266, оп. 1, спр. 2, арк. 28
21. Список робочих, прибывших из Германии в индивидуальном порядке.
Р-266, оп. 1, спр. 5, арк. 75
22. Заявление о назначении единовременного пособия на ребенка.
Р-266, оп. 1, спр. 6, арк. 13
23. Виписка із протоколу №10 засідання виконкому Містківської Районної Ради депутатів трудящих від 15 травня 1945 р.
Р-287, оп. 1, спр. 1, арк. 19, 19 зв.
24. Звіт сільради про наявність скоту у колгоспників на 1-е липня 1945 р.
Р-276, оп. 1, спр. 8, арк. 17, 17 зв.
25. Заява до Містківського РВНО від 14 січня 1946 р.
Р-287, оп. 1, спр. 42, арк. 67
26. Информационное письмо заведующему Мостковским Райздравотделом.
Р-287, оп. 1, спр. 205, арк. 247, 248, 248 зв, 249, 249 зв.
Архівний відділ Сєвєродонецької міської ради:
1. Сведения о гражданах, прибывших из Германии по поссовету Лисхимстрой.
Р-2, оп. 1, спр. 5, арк. 5, рукопис
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Они сражались за Украину // Вестник Новоайдарщины. 2012 р.
Газетний фонд, Ф-260, оп.1, спр.49, арк. 170
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Постріли у Ямполівському лісі // Ленінський прапор. 1971 р.
Газетний фонд №8, арк 73, 73 зв.
2. Ми в єдинім строю відстояли Вітчизну свою! // Ленінський прапор. 1972 р.
Газетний фонд №8, арк. 109 зв., 110
Архівний відділ Марківської районної державної адміністрації:
1. Виставка до Дня пам'яті і примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні за матеріалами районної газети «Радянське слово».
Архівний відділ Сватівської районної державної адміністрації:
1. Жінка і війна – поняття несумісні… // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 07 травня 2004 року №19 (87).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 99 зв.
2. Скільки людей – стільки і доль // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 07 травня 2004 року №19 (87).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 99 зв.
3. А на війні – як на війні //Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 07 травня 2004 року №19 (87).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 99 зв.
4. Солдатська берегиня // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 07 травня 2004 року №19 (87).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 99 зв., 101
5. Рятувати поранених бійців було нашим прямим обов’язком // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 07 травня 2004 року №19 (87).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 101
6. Їм вічно жити в пам’яті сватівчан // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 02 травня 2003 року №18 (34).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 93
7. Спогади танкіста // Редакція видання Сватівської міської ради «Голос громади» 02 травня 2003 року №18 (34).
Газетний фонд № 389, оп. 2, спр. 1, арк. 93 зв.
Архівний відділ Станично-Луганської районної державної адміністрації:
1. Інформаційний банер «Наші герої-земляки».
2. Решение исполнительного комитета № 31 от 23 февраля 2010 года «О мероприятиях по празднованию 65-ой годовщины Победы в ВОВ».
Ф-6, оп. 1, спр. 683, арк. 54-56
3. Рішення виконавчого комітету № 15 від 23 квітня 2013 року «Про організацію заходів щодо святкування 1 та 9 травня».
Ф-19, оп. 1, спр. 161, арк. 92, 93
Архівний відділ Новопсковської районної державної адміністрації:
1. Новопсков и его окрестности // Рунов В.А. – Информационно-издательское агентство «Ист-факт», 2002
Архівний відділ Біловодської районної державної адміністрації:
1. Виставка до Дня пам'яті і примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні за матеріалами газети «Маяк комунізму».
2. «Вчитель, воїн, патріот!» до 98-річниці з Дня народження Дятченка Миколи Федотовича, вчителя, фронтовика і засновника Біловодського краєзнавчого музею.
Архівний відділ Старобільської районної державної адміністрації:
1. Виставка «Війні не має забуття» до Дня пам'яті і примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Профспілкова бібліотека профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. Этих дней не смолкнет слава! // Ред. И. П. Зайцева. – Луганск: «Шико», – 2009. – 472 с.
Бібліотечний фонд Э-90 // ББК 63.3 (4Укр-4Луг) 622 ISBN 978-966-492-083-1
2. Луганщина: Почетные ветераны Украины // Ред. М. Д. Гайдуков. – Луганск: ООО «Виртуальная реальность», – 2013. – 200 с.
Бібліотечний фонд Л-58 // ББК 60.554.4 (4Укр-4Луг) ISBN 978-966-492-303-0
3. События военных лет в памяти школьника – рядового солдата // А.А. Новохатнийцева. – Северодонецк: МЧП «Ремир», – 2010. – 128 с. ил.
Бібліотечний фонд Н-16 // ББК 84 (2-рус.) 7 ISBN 978-966-534-328-8
Музей історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. Тематична експозиція «Освобождение Лисхимстроя».
Одвічне каяття – Чорнобиль…
Сіль пізнання – це плід каяття...
Несе сива чорнобильська мати
Цю планету... Це хворе дитя!..
Іван Драч,
поема «Чорнобильська мадонна»
Пройшло 34 роки відтоді як 26 квітня 1986 року нічна зміна на Чорнобильській АЕС завершувала планове випробування четвертого енергоблоку. Події тієї ночі розписані по секундах, а наслідки цих секунд без перебільшення змінили світ. Життя багатьох людей і навіть держав розмежувалося на дві частини – до Чорнобиля і після Чорнобиля.
Аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною і екологічною катастрофою, торкнулася багатьох людей завдавши шкоди здоров’ю мільйонів українців.
Грім Чорнобиля, який гірко контрастував з тим тихим квітневим ранком 1986 року, дотепер озивається одвічним болем багатьом мешканцям Луганської області. На сьогодні в Луганській області, на території, підконтрольній українській владі, проживає понад 3,5 тис. постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Для нового покоління аварія на Чорнобильській АЕС стала явищем майже доісторичним. Сьогодні, ми повинні не забувати про тих хто загинув у чорнобильському пеклі та ціною свого життя врятував весь світ.
Вшановуючи пам'ять тих, хто віддав своє життя, виконуючи обов`язок перед рідною землею та народом, Державний архів та архівні установи області підготували документальну онлайн виставку. Експозиція виставки, окрім архівних документів, містить інформаційні матеріали районних громадських організацій Луганської області «Союз Чорнобиль України», а також документи музею історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» та Профспілкової бібліотеки профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Распоряжение председателя Станично-Луганской районной государственной администрации от 16.09.1986 № 352
«О работе советских и хозяйственных органов района по осуществлению мер, направленных на ликвидацию последствий аварии на Чернобыльськой АЭС».
P-39, оп. 1, спр. 13, арк. 78, 79, 80, 81
2. Решение исполкома Камышненского сельского Совета народных депутатов от 27.02.1996 № 8 «О 10-й годовщине аварии на Чернобыльськой АЭС».
Р-46, оп. 1, спр. 15, арк. 16, 17
3. Решение исполкома Троицкого сельского Совета народных депутатов от 09.04.1996 № 11 «О выделении средств на приобретение подарков участникам ликвидации аварии на Чернобыльськой АЭС».
Р-61, оп. 1, спр. 351, арк. 20
4. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 19.04.1996 № 251 «О проведении 10-летия Памяти со дня аварии на Чернобыльской АЭС в Кременском районе».
P-167, оп. 2, спр. 9, арк. 107, 108
5. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 21.05.1996 № 315 «О выплате денежной компенсации гражданам, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы в соответствие с нормами апреля 1996 года».
Р-167, оп. 2, спр. 10, арк. 88
6. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 19.06.1996 № 401 «О создании комиссии по рассмотрению заявлений об оценке домостроений лицам, выехавшим с территорий, подвергшихся радиоактивному заражению вследствие аварии на ЧАЄС».
Р-167, оп. 2, спр. 11, арк. 84, 85
7. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 20.06.1996 № 402
«О перечислении денежных средств для обеспечения жильем граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, отнесенных к переселенцам».
Р-167, оп. 2, спр. 11, арк. 86
8. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 20.06.1996 № 403 «О выплате денежной компенсации гражданам, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы в соответствие с нормами мая 1996 года».
Р-167, оп. 2, спр. 11, арк. 87, 88
9. Распоряжение председателя Кременской районной государственной администрации от 16.04.1997 № 294 «О выплате денежной компенсации гражданам, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы в соответствие с нормами марта 1997 года».
Р-167, оп. 1, спр. 27, арк. 83
10. Распоряжение председателя Станично-Луганской районной государственной администрации от 29.04.1998 № 188
«О государственной регистрации Станично-Луганского районного добровольческого общества «Союз-Чернобыль».
Р-36, оп. 1, спр. 91, арк. 96
11. Розпорядження голови Кремінської райдержадміністрації від 19.04.2001 № 223 «Про виділення асигнувань у зв’язку з організацією та проведенням заходів, пов’язаних з 15-ю річницею Чорнобильської катастрофи».
Р-34, оп. 1, спр. 141, арк. 56
Архівний відділ Білокуракинської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Білокуракинського району».
Архівний відділ Марківської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Марківського району».
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Міловського району».
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Новоайдарського району».
2. У взорванного реактора // Вестник Новоайдарщины.
Ф. 260 оп. 1 спр. 47
3. Испытание Чернобылем // Вестник Новоайдарщины.
Ф. 260 оп. 1 спр. 49
Архівний відділ Сватівської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Сватівського району».
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» Старобільського району».
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Документи громадської організації «Ветерани і інваліди «Союз Чорнобиль України» м. Лисичанська».
Громадська організація «Ветерани Чорнобиля м. Сєвєродонецька»:
1. Чернобыль. Книга подвига. Подвиг луганчан-чернобыльцев. Часть первая. – Луганск: ОАО «Луганская областная типография», 2008. – 246 с.
Бібліотечний фонд Громадської організації ветеранів і інвалідів «Союз Чорнобиль» України м. Сєвєродонецька П44 // ББК 66.3 (4Укр-4Луг) 6 ISBN 978-966-8454-58-2
Музей історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. Тематична експозиція «Нам в этой жизни выпал трудный жребий».
Профспілкова бібліотека профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. «Чорнобиль. 15 весна по тому» // Сєвєродонецькі вісті. 24 квітня 2001 р. № 32 (5151) арк. 1.
Газетний фонд періодичних видань
2. «Ты – ликвидатор, ты – Чернобыльский герой…» // Сєвєродонецькі вісті. 29 квітня 2011 р. № 32-33 (6111) арк. 2.
Газетний фонд періодичних видань
3. Чорнобиль. Сторінки пам’яті. Хроніка подій Луганського гарнізону пожежної охорони // За ред. М.М. Ічишкіна,
Г.М. Колеснікова. – Луганськ: «АН-2». – 1999. – 224 с.: іл.
Бібліотечний фонд Ч-75 // ББК 38.96 (4Укр-4Луг)+31.4 ISBN 966-9577-4-7
Герої не вмирають!
Слава Україні! Героям слава!
Вшанування та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні – це пошана та подяка громадянам, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини. Завдяки їх самовідданості, відвазі та стійкості було змінено хід історії України.
105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – Михайло Жизневський, громадянин Білорусі, Зураб Хурція і Давид Кіпіані, громадяни Грузії, – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Серед учасників Революції гідності 2013-2014 років – наші земляки, Федір Коломієць та Олександр Решетняк.
Федір народився 9 квітня 1981 року в місті Алчевську Лугансьої області. Активно брав участь у подіях Київського Майдану, пізніше пішов у добровольці до батальйону “Айдар”, служив в зоні АТО та захищав територіальну цілісність і суверенітет України. Загинув 5 вересня 2014 року в бою з російськими диверсантами в районі села Цвітні Піски, Слов'яносербського району Луганської області. Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). 18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
Олександр народився 7 листопада 1964 року в Луганську. У грудні 2013 року після побиття студентів на майдані Незалежності поїхав до Києва, згодом здебільшого брав участь у заходах Євромайдану в Луганську. З початком проросійських виступів у Луганську вступив до лав добровольчого батальйону МВС «Тимур», а згодом – до добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпропетровську отримав розрив сухожилля, переніс операцію та повернувся до рідного міста, яке не міг покинути за станом здоров'я. 10 червня 2014 року був викрадений терористами. 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської облдержадміністрації та доправлено до обласної лікарні, де він помер після кількох операцій. За громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
З метою віддати належну шану нашим співвітчизникам, які загинули під час мирних протестів, та вшанувати пам’ять полеглих у боротьбі за демократичне майбутнє своєї країни, Державним архівом Луганської області підготовлено наступну онлайн виставку.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Решетняк Олександр Віталійович: біографічні відомості.
Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України (Книга ІІ: Автономна Республіка Крим, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська і Львівські області та місто Київ).
Національний військово-історичний музей України. – К.: ЛАТ & К, 2017. – 448 с., іл.
ББК 63.3(4УКР), К53, ISBN 978-617-7061-56-3
2. Коломієць Федір Федорович: біографічні відомості.
Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України (Книга ІІ: Автономна Республіка Крим, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська і Львівські області та місто Київ).
Національний військово-історичний музей України. – К.: ЛАТ & К, 2017. – 448 с., іл.
ББК 63.3(4УКР), К53, ISBN 978-617-7061-56-3
3. Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України (Книга ІІ: Автономна Республіка Крим, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська і Львівські області та місто Київ).
Національний військово-історичний музей України. – К.: ЛАТ & К, 2017. – 448 с., іл.
ББК 63.3(4УКР), К53, ISBN 978-617-7061-56-3
4. У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту / С. Глотов, А.Глотова, А.Воронова; Ю.Руденко, Д.Путята; худож.-оформлювач В.М. Карасик.
Харків: Фоліо, 2018. – 540 с.: іл. – (Хроніка)
ISBN 978-966-03-8215-2
5. «Я і Революція» газета Урядовий кур’єр. 21.11.2015 № 218, с.3.
Газетний фонд 1, спр. 10..
6. «Я захищаю Вітчизну!» газета Урядовий кур’єр. 21.11.2015 № 218, с.6.
Газетний фонд 1, спр. 10.
7. «Боротьба за справжню незалежність тільки починається» газета Урядовий кур’єр. 21.02.2017 № 29, с.5.
Газетний фонд 1, спр. 21.
8. «У Сєвєродонецьку вшанували пам'ять Небесної Сотні» газета Сєвєродонецькі вісті. 24.02.2017 № 8, с.2.
Газетний фонд 1, спр. 23.
Архівний відділ Новоайдарської райдержадміністрації:
1. «20 лютого – День Героїв Небесної Сотні» газета Вісник Новоайдарщини.
Газетний фонд, Ф-260, оп. 1, спр. 50, арк. 29.
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. «Вшанували Героїв Небесної Сотні» газета Слово хлібороба. 23.02.2019 № 8 (9700). с.1.
Газетний фонд.
Архівний відділ Станично-Луганської райдержадміністрації:
1. Тематична виставка та книжкова експозиція до Дня Героїв Небесної Сотні.
Ф-66, оп. 1.
Архівний відділ Рубіжанської міської ради:
1. «У Рубіжному відбулися заходи до 5-ї річниці загибелі Небесної Сотні» газета Рубіжанські новини. 01.03.2019 № 9 (113923). с.1.
Газетний фонд.
Луганський обласний краєзнавчий музей:
1. Експозиційна виставка «Пам'яті Небесної сотні».
Стежками болю і страждань
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни.
Багато горя принесла Афганська війна в родини простих українців. Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя 2 378 українців, залишивши по собі невиліковні рани. Луганщина не дочекалась 160 своїх синів, 173 – повернулися інвалідами.
По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важко уявити, скільки терпіння, мужності й мудрості знадобилось цим людям, аби залікувати оголені нерви та просто жити далі.
Сьогодні у Луганській області проживає 2278 учасників бойових дій на території інших держав.
Афганці й сьогодні залишаються справжніми непідкупними патріотами. Чимало ветеранів продовжили захищати Україну під час проведення бойових дій на Сході країни.
У стрімкому русі нелегких буднів не забуваймо про головне: пам’ять! Вона потрібна не мертвим, пам’ять потрібна живим! Потрібна, щоб виховувати молоде покоління у кращих традиціях вірності обов’язку та власному сумлінню.
Тим, хто повернувся і тим, хто лишився назавжди юним, всім ветеранам неоголошених воєн присвячується документальна виставка Державного архіву Луганської області.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Стаття Державного архіву Луганської області «Обпалені війною Афганістану».
2. Експозиція фотографій з Книги пам’яті загиблих в Афганістані воїнів-інтернаціоналістів – героїв Луганщини.
м. Луганськ:
м. Алчевськ:
м. Брянка:
м. Голубівка (Кіровськ):
м. Хрустальний (Красний Луч):
м. Лисичанськ:
м. Первомайськ:
м. Ровеньки:
м. Рубіжне:
м. Сєвєродонецьк:
м. Кадіївка:
Антрацитівський район:
Біловодський район:
Білокуракинський район:
Довжанський (Свердловський) район:
Сорокинський (Краснодонський) район:
Кремінський район:
Лутугинський район:
Марківський район:
Міловський район:
Новоайдарський район:
Новопсковський район:
Перевальський район:
Попаснянський район:
Сватівський район:
Слов’яносербський район:
Старобільський район:
3. Книга «Чорні тюльпани» Афганський мартиролог України.
4. Фото пам’ятних знаків воїнам-інтернаціоналістам, встановлених на Луганщині.
5. «Рожденные дважды» газета Сєвєродонецькі вісті. 15.02.2008 № 13 (5852). с.1.
Газетний фонд 1, оп. 4
6. «Не вернувшимся с афганской войны» газета Сєвєродонецькі вісті. 30.05.2008 № 43. с.4.
Газетний фонд 1, оп. 7
7. «Вшанування учасників бойових дій на території інших держав» газета Сєвєродонецькі вісті. 17.02.2017 № 7. с.2.
Газетний фонд 1, спр. 23.
8. Распоряжение исполнительного комитета Станично-Луганского районного совета народных депутатов № 159 от 29.10.1987 «Об улучшении торгового обслуживания бывших воинов, получивших инвалидность».
Р-39, оп. 1, спр. 57, арк. 198.
9. Распоряжение первого заместителя председателя Попаснянской районной государственной администрации № 499 от 30.10.1996 «О выделении средств семье воина, погибшего в Афганистане».
Ф-94, оп. 2, спр. 15, арк. 124.
10. Розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 26.01.1999 № 25 «Про районні заходи присвячені 10-й річниці виведення військ з Афганістану».
Р-36, оп. 1, спр. 106, арк. 53, 54, 55
11. Решение исполнительного комитета Станично-Луганского поселкового совета № 11 от 26.01.1999 «О выделении средств на чествование Афганцев».
Р-35, оп. 1, спр. 39, арк. 16.
12. Решение исполнительного комитета Станично-Луганского поселкового совета № 4 от 26.01.1999 «Об оказании финансовой помощи районному отделению Украинского Союза ветеранов Афганистана».
Р-35, оп. 1, спр. 39, арк. 9.
13. Решение исполнительного комитета Станично-Луганского поселкового совета № 24 от 23.01.2001 «О проведении Дня Памяти воинов-интернационалистов, погибших в республике Афганистан».
Р-35, оп. 1, спр. 57, арк. 35.
14. Лист №8 від 31.01.2011 від Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Ф-1, оп. 1, спр. 223, арк. 18, 19
Архівний відділ Лисичанської міської ради:
1. Решение исполнительного комитета Лисичанского городского совета народных депутатов № 255 от 23.07.1990
«О строительстве памятного знака в парке Ю.А. Гагарина воинам-интернационалистам».
2. Решение исполнительного комитета Лисичанского городского совета № 72 от 03.02.2009 «О проведении встречи молодежи города с ветеранами Великой Отечественной войны и воинами-интернационалистами, посвященной 20-ой годовщине вывода войск из Афганистана».
Архівний відділ Старобільської райдержадміністрації:
1. Старобельчане в локальных войнах / В.А Сергиенко – Луганск: ООО «Элтон - 2», 2008. – 320 с.
Архівний відділ Станично-Луганської райдержадміністрації:
1. Афганская голгофа: книга памяти. – Луганск, 1995 г. – 352 с.
2. «…А нам, живым, осталось их в памяти беречь!» газета Время. 15.11.2013 № 46 (10967). с.1.
Газетний фонд.
Архівний відділ Кремінської райдержадміністрації:
1. Фото воїнів-інтернаціоналістів на відкритті пам’ятного знаку на честь загиблого побратима у м. Кремінна.
Архівний відділ Міловської райдержадміністрації:
1. «Минуло 30 років…» газета Слово хлібороба. 23.02.2019 № 8 (9700). с.1.
Газетний фонд.
Архівний відділ Новопсковської райдержадміністрації:
1. Решение исполнительного комитета Новопсковского районного совета народных депутатов №130 от 18.07.1989
«О представлении тов. Чечель Линины Ивановны к персональной пенсии республиканского значения».
Р-1, спр. 924, оп. 1, арк. 62.
2. Новопсков и его окрестности// Союз ветеранов войны в Афганистане / Рунов В.А. – Информационно-издательское агентство «Ист-факт», 2002.
Архівний відділ Марківської райдержадміністрації:
1. Кімната бойової слави Марківської організації української спільноти ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Архівний відділ Біловодської райдержадміністрації:
1. Фотографії з особистого архіву учасників бойових дій в Афганістані, жителя Біловодської громади, наводчика КПВТ, Дзюби Олександра Івановича, 1987-1988 років служби в провінції Кундугуз, місто Імам-Сахіб (фотостудія, в якій були зроблені фотографії, знаходилась в БТР).
Музей історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»:
1. Тематична експозиція «Нам в этой жизни выпал трудный жребий».
Відокремлений підрозділ воїнів-інтернаціоналістів № 1 ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» ГО Сєвєродонецька міська рада воїнів-інтернаціоналістів Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів):
1. Сізов С.В., голова ВПВІ МРВІ УСВА.
2. Сізов С.В. в музеї історії підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
3. Документи та фотографії з особистого архіву Сізова С.В.
4. Святкування 20-ї річниці виведення військ з Афганістану.
5. Святкування 30-ї річниці виведення військ з Афганістану.
6. Зустрічі членів відокремленого підрозділу воїнів-інтернаціоналістів МРВІ УСВА із молоддю.
І без хрестів могили їх…
І згадую чомусь я мимоволі
Великих лицарів своїх;
Лежать вони покинутими в полі
І без хрестів могили їх.
О.Олесь
Саме в ці дні, сто років тому, відбувалася одна з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років. Перший зимовий похід – таку назву отримав партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій.
Похід тривав рівно п’ять місяців, з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років. Його учасники подолали 2500 кілометрів, провівши понад 50 успішних боїв.
Серед героїв Української революції 1917-1921 років, які самовіддано виборювали незалежність нашої країни – Лощенко Семен Матвійович, підполковник, командир 1-ї Запорізької гарматної бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. Народився у 1893 році в селі Іванівка Слов'яно-Сербського повіту Катеринославської губернії (нині смт Іванівка Антрацитівського району Луганської області). 29 січня 1918 року брав участь у бою під станцією Крути: вів вогонь з єдиної гармати, поставленої на залізничну платформу. Під час Першого Зимового походу був помічником командира 2-го Запорізького кінного полку. Наприкінці квітня 1920 року був направлений штабом Дієвої армії УНР до лінії фронту для встановлення зв'язку з польськими військами. На інтернації перебував у Вадовицях (Польща), звідки у липні 1921 року разом з особовим складом бригади виїхав до табору Німецьке Яблонне (Чехія). У 1920–30-х роках жив у Берліні, очолював військово-спортивний відділ Союзу Гетьманців-Державників – військовий штаб при Скоропадському. У 1945 р. перебував у Західній Німеччині у таборах для переміщених осіб. Подальша доля невідома.
У січні 1920 року трагічно обірвалася доля ще одного нашого земляка, уродженця Катеринославської губернії – Скубка Степана Івановича. Він народився 20 липня 1900 року у селищі Луганськ Бахмутський повіту. Походив з селянської родини. До Армії УНР зголосився як доброволець. Відомий своїми націоналістичними переконаннями. Завдяки надзвичайній хоробрості, якою уславився під час служби на бронепотязі, завоював авторитет та довіру як серед козаків, так і серед старшин Армії УНР. Про що, зокрема, згадували підполковник Семен Лощенко і полковник Машура. Брав участь у порятунку бронепотяга "Стрілець", що в бою 21 грудня 1919 року потрапив під ворожий перехресний вогонь і міг бути цілковито знищений. Бронепотяг вдалось вивести з-під вогню завдяки своєчасним та рішучим діям групи українських вояків. Був учасником захоплення більшовицького бронепотяга "Товарищ Ворошилов", пізніше перейменованого на "Запорожець". Вдруге врятував "Стрільця" під час боїв за місто Здолбунів на Волині. Степан Скубко героїчно загинув у січні 1920 року в атаці на ворожі позиції. Тіло залишилось на полі бою, місце поховання невідоме. Степан мав рідного брата Бориса, який також воював у лавах Армії УНР, а після війни емігрував до Чехословаччини і лише у 1924 році листовно повідомив батьків про загибель Степана.
Подальша доля армії була трагічною, як і доля молодої української держави. Однак Перший зимовий похід, без перебільшення, став найгероїчнішою сторінкою нашої історії.
Державним архівом Луганської області підготовлено документальну виставку онлайн. Пропонуємо ознайомитись з документами, що знаходяться на зберіганні Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, через призму яких, надається унікальна нагода отримати уявлення про наших земляків, які самовіддано відстоювали Українську державність, та зануритися в атмосферу героїчного духу.
Документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України:
1. Український табір у Вадовицях. Список старшин 1-ої артилерійської бригади.
Ф-3172, оп. 1, спр. 98, арк. 48
2. Листок полеглого бійця Скубка Степана Івановича.
Ф-4018, оп. 1, спр. 68, арк. 118
3. Листок полеглого бійця Васілевського Андрія Павловича.
Ф-3525, оп. 1, спр. 6, арк. 59
4. Список поляглих бійців армії УНР.
Ф-3170, оп. 1, спр. 11, арк. 60
5. Список старшин та козаків, забитих в бійці з більшовиками.
Ф-3170, оп. 1, спр. 12, арк. 18-19
Україна – Соборна, вільна, єдина!
«Однині воєдино зливаються
століттями одірвані одна від
одної частини єдиної України…»
З універсалу Директорії УНР
Понад 100 років тому, 22 січня 1919 року на Софійській площі було урочисто проголошено Акт злуки, який затвердив багатовікову ідею національної єдності – обов’язкової передумови успішного спротиву зовнішній агресії.
Перші масштабні відзначення свята Соборності відбулися на території сучасного Закарпаття 22 січня 1939 року. В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день у 1999 році. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України. Традиційними стали символічні живі ланцюги у різних містах України в знак поваги до цього свята.
З нагоди відзначення 22 січня Дня Соборності України за архівними документами, які зберігаються в Державному архіві та архівних установах області, підготовлена документальна виставка онлайн, метою якої є надати змогу кожному відвідувачу усвідомити велику значимість створення Української самостійної соборної держави, єдності і неподільності українських земель.
Документи Державного архіву та архівних установ Луганської області:
1. Розпорядження голови Кремінської райдержадміністрації 03 серпня 1999 р. №686 «Про відзначення 60-річчя возз'єднання українських земель в єдиній Українській державі».
Р-167, оп. 2, спр. 71, арк.. 10-12
2. Розпорядження голови Кремінської райдержадміністрації 20 січня 2000 р. №41 «Про відзначення Дня соборності України у Кремінському районі».
Р-167, оп. 2, спр. арк. 85, 169-170
3. Соборність – неодмінна умова розвитку й процвітання держави // «Сельская новь» 17.01.2013 № 5. с. 6.
Газетний фонд, оп. 1, спр. 36
4. Колегіанти відсвяткували День єднання // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті» 17.01.2014 № 4. с.4.
Газетний фонд, оп.1, спр. 1.
5. День Соборності відзначили флеш-мобом // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті» 17.01.2014 № 4. с.4.
Газетний фонд, оп.1, спр. 1.
6. Соборність України, як запорука національної єдності та злагоди Українського народу // «Сельская новь» 21.01.2014 № 7. с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 36.
7. Соборність - символ єднання // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті» 20.01.2015 № 4. с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 2.
8. Маленькі патріоти // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті» 20.01.2015 № 4. с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 2.
9. Один народ - одна Україна // Видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті» 27.01.2015 № 5. с.4.
Газетний фонд, оп.1, спр. 2.
10. Єднаймося браття – українці! // «Новини Сватівщини» 16.01.2016 № 4. с. 5.
Газетний фонд, оп.1, спр. 41.
11. З нагоди відзначення Дня соборності України // «Сельская новь» 19.01.2016 № 7. с.3.
Газетний фонд, оп.1, спр. 36.
12. На день Злуки України в колі Єдності // «Сельская новь» 19.01.2016 № 7. с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 36.
13. Моя соборна Україна знов зустрічає день новий // «Новини Сватівщини» 16.01.2016 № 4. с.6.
Газетний фонд, оп.1, спр. 41.
14. Наша сила і непереможність у соборності та патріотизмі // «Новини Сватівщини» 16.01.2016 № 4. с. 6.
Газетний фонд, оп.1, спр. 41.
15. «22 січня – День соборності України! Ой що, в Софійському заграли дзвони, затремтіли…» // Голос України 21.01.2017 № 12(6517). с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 17.
16. 22 січня день Соборності України. Акція до дня Соборності // Попаснянський вісник. 20.01.2017 № 3(890). с.2.
Газетний фонд, оп.1, спр. 17.
17. Разом ми сила! На Луганщині стартувала акція Єднання // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» «Луганщина.UA» 26.01.2017 № 03(09). с.2.
Газетний фонд, оп.1, спр. 7.
18. Український стяг піднявся на висоту два кілометри і полетів до Луганська // Газета територіальних громад Луганської області «Вісті Луганщини» «Луганщина.UA» 26.01.2017 № 03(09). с.8.
Газетний фонд, оп.1, спр. 7.
19. Мы едины, значит мы непобедимы! // Попаснянський вісник. 27.01.2017 № 4(891). с.1.
Газетний фонд, оп.1, спр. 17.
Онлайн виставки за попередні роки можно подивитись тут:
поточні,
2023 рік,
2022 рік,
2021 рік,
2020 рік,
2019 рік,
2018 рік.
